poster-photo
13.07.2026 - 15.08.2026
Новинка

Гормони і цикл: клінічні рішення в щоденній практиці

Онлайн-курс ""Гормони і цикл: клінічні рішення в щоденній практиці"" створений для лікарів, які прагнуть системно розібратися у гормональній регуляції репродуктивної системи та впевнено приймати клінічні рішення у веденні пацієнток із порушеннями менструального циклу, овуляції та репродуктивної функції. Програма курсу побудована таким чином, щоб поєднати фундаментальні знання про ендокринну регуляцію жіночого організму із сучасними практичними алгоритмами діагностики та лікування.

У курсі детально розглядаються механізми роботи осі гіпоталамус–гіпофіз–яєчники, особливості гормональної регуляції менструального циклу, принципи оцінки гормональних досліджень та сучасні підходи до ведення пацієнток із найпоширенішими ендокринними порушеннями в гінекології. Особливу увагу приділено клінічному мисленню, інтерпретації лабораторних показників, диференційній діагностиці та інтеграції ендокринних аспектів у щоденну гінекологічну практику

sand Доступ до курсу — 1 рік після оплати

Опис курсу

Усе, що ви хотіли знати про гормони, менструальний цикл та сучасні підходи до ведення пацієнток із гормональними порушеннями, ми зібрали у повноцінному курсі «Гормони і цикл: клінічні рішення в щоденній практиці».

Програма курсу побудована так, щоб крок за кроком сформувати цілісне розуміння регуляції менструального циклу, навчити правильно інтерпретувати гормональні зміни та приймати обґрунтовані рішення у веденні пацієнток у різних клінічних ситуаціях.
Від базових механізмів роботи осі гіпоталамус–гіпофіз–яєчники до складних ендокринних порушень, що впливають на цикл і фертильність — чіткі алгоритми, практичні рекомендації, сучасні дані та реальні клінічні кейси.

На курсі ви:

✔️ Отримаєте системне розуміння регуляції менструального циклу та ролі осі гіпоталамус–гіпофіз–яєчники у підтримці репродуктивного здоров’я;
✔️ Навчитесь правильно оцінювати менструальний цикл та визначати межі фізіологічної норми й патології;
✔️ Розберетесь, як призначати та інтерпретувати гормональні дослідження, уникати типових помилок і мінімізувати ризик хибних клінічних висновків;
✔️ Освоїте алгоритми обстеження пацієнток із порушеннями менструального циклу та навчитесь визначати, коли проблема виходить за межі лише гінекології;
✔️ Дізнаєтесь сучасні підходи до діагностики та ведення пацієнток із функціональною гіпоталамічною аменореєю, передчасною недостатністю яєчників та поліендокринним метаболічним оваріальним синдромом;
✔️ Навчитесь впевнено орієнтуватися в сучасних підходах до ведення пацієнток із поліендокринним метаболічним оваріальним синдромом, включаючи питання репродукції та індукції овуляції
✔️ Розглянете роль щитоподібної залози, пролактину та інших ендокринних факторів у порушеннях циклу та реалізації репродуктивних планів;
✔️ Розберете найпоширеніші міфи щодо недостатності лютеїнової фази та підтримки другої фази менструального циклу;
✔️ Дослідите взаємозв’язок інсулінорезистентності, гіперандрогенії та метаболічних порушень із репродуктивним здоров’ям жінки.

Використані джерела

Під час підготовки курсу куратор опирався на сучасну доказову базу, поєднуючи офіційні клінічні рекомендації, міжнародні гайдлайни та практичний досвід лікаря-акушер-гінеколога, який щодня працює з гормональними порушеннями.

– Skorupskaite, K., George, J. T., & Millar, R. P. (2014). The kisspeptin-GnRH pathway in human reproductive health and disease. Human Reproduction Update, 20(4), 485–500.
– Abbara, A., et al. (2018). Kisspeptin as a trigger of oocyte maturation in IVF. Human Reproduction Update, 24(2), 119–131.
– Comninos, A. N., et al. (2014). The role of kisspeptin in human reproductive function and potential clinical applications. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 99(11), 4203–4213.
– Plant, T. M. (2015). 60 years of neuroendocrinology: The hypothalamo-pituitary-gonadal axis. Journal of Endocrinology, 226(2), T41–T54.
– Hu, K. L., et al. (2021). The role of kisspeptin in energy homeostasis and reproduction. Frontiers in Endocrinology, 12, 652431.
– Munro, M. G., et al. (FIGO Menstrual Disorders Committee). (2018). The two FIGO systems for normal and abnormal uterine bleeding symptoms and classification of causes in the reproductive years in 2018. International Journal of Gynecology & Obstetrics, 143(3), 393–408.
– ACOG Committee Opinion No. 651. (2015, Reaffirmed 2020). Menstruation in girls and adolescents: Using the menstrual cycle as a vital sign. Obstetrics & Gynecology.
– Davis, E., et al. (2020). Management of abnormal uterine bleeding in adolescents. Journal of Paediatrics and Child Health, 56(4), 515–521.
– Matteson, K. A., et al. (2013). Nonsurgical medical treatments for chronic pelvic pain and heavy menstrual bleeding. Cochrane Database of Systematic Reviews.
– The Endocrine Society Clinical Practice Guideline. (2018). Laboratory support for the diagnosis of endocrine diseases. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism.
– Vesper, H. W., et al. (2014). Interlaboratory comparison of testosterone and estradiol measurements in serum. Clinical Chemistry, 60(1), 84–93.
– Sluss, P. M., et al. (2019). Standardization of LH, FSH, and Prolactin immunoassays: Progress and problems. Journal of Immunological Methods, 468, 12–21.
– Newman, J. D., et al. (2016). Biological variation of reproductive hormones in women: Implications for timing of blood sampling. Annals of Clinical Biochemistry, 53(5), 551–559.
– Harlow, S. D., et al. (STRAW + 10 Collaborative Group). (2012). Executive summary of the Stages of Reproductive Aging Workshop + 10: addressing the modification of the staging system and implications for recent research. Menopause, 19(4), 387–395.
– Kelsey, T. W., et al. (2012). A validated model of serum anti-Müllerian hormone from conception to menopause. PLoS ONE, 7(7), e41551.
– Tehrani, F. R., et al. (2014). Age at menopause: prediction by anti-Müllerian hormone. Human Reproduction, 29(2), 351–358.
– ACOG Practice Bulletin No. 136. (2013, Reaffirmed 2021). Management of abnormal uterine bleeding associated with ovulatory dysfunction (AUB-O). Obstetrics & Gynecology.
– ACOG Committee Opinion No. 728. (2018). Müllerian agenesis: Diagnosis, management, and long-term outcomes. Obstetrics & Gynecology.
– NICE Guideline (NG88). (2018, updated 2021). Heavy menstrual bleeding: assessment and management. National Institute for Health and Care Excellence.
– Charifson, M. A., et al. (2021). Chronic stress, systemic inflammation, and menstrual cycle irregularity. American Journal of Human Biology, 33(4), e23502.
– Kyrou, I., et al. (2018). Stress, the hypothalamic-pituitary-adrenal (HPA) axis, and reproductive health. F&S Reports, 1(2), 101–112.
– Baskind, N. E., & Balen, A. H. (2016). Hypothalamic-pituitary, ovarian, and adrenal contributions to polycystic ovary syndrome. Best Practice & Research Clinical Obstetrics & Gynaecology, 37, 80–97.
– Gordon, C. M., et al. (Endocrine Society Clinical Practice Guideline). (2017). Functional Hypothalamic Amenorrhea: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 102(5), 1413–1439.
– Shufelt, C. L., et al. (2017). Hypothalamic amenorrhea and the long-term sequelae of hypoestrogenism on bone and cardiovascular health. Obstetrics & Gynecology, 130(3), 583–592.
– Brown, C. R., et al. (2020). Psychological and behavioral interventions for functional hypothalamic amenorrhea. Cochrane Database of Systematic Reviews.
– Gibson, M. (2020). Functional hypothalamic amenorrhea: An update on diagnosis and management. Clinical Obstetrics and Gynecology, 63(3), 481–492.
– Webber, L., et al. (ESHRE Guideline). (2016). ESHRE Guideline: management of women with premature ovarian insufficiency. Human Reproduction, 31(5), 926–937.
– The International Menopause Society (IMS) recommendations. (2020). Hormone therapy in women with premature ovarian insufficiency. Climacteric, 23(5), 423–434.
– Sullivan, S. D., et al. (2011). Hormone replacement therapy in young women with primary ovarian insufficiency. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 96(11), 3313–3325.
– Franco, O. H., et al. (2016). Hormone therapy for sexual function in perimenopausal and postmenopausal women. Cochrane Database of Systematic Reviews.
– Teede, H. J., et al. (International Evidence-Based Guideline). (2023). Recommendations from the international evidence-based guideline for the assessment and management of polycystic ovary syndrome. Human Reproduction, 38(9), 1655–1679.
– Legro, R. S., et al. (Endocrine Society Guideline). (2013). Diagnosis and treatment of polycystic ovary syndrome. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 98(12), 4565–4592.
– Lizneva, D., et al. (2016). Criteria, prevalence, and phenotypes of polycystic ovary syndrome. Fertility and Sterility, 106(1), 6–15.
– Lim, S. S., et al. (2019). Lifestyle interventions for polycystic ovary syndrome. Cochrane Database of Systematic Reviews.
– The Thessaloniki ESHRE/ASRM-Sponsored Reproductive Medicine Workshop Group. (2008).Consensus on infertility treatment related to polycystic ovary syndrome. Human Reproduction, 23(3), 462–477.
– Legro, R. S., et al. (2014). Letrozole versus Clomiphene for infertility in the polycystic ovary syndrome. New England Journal of Medicine (NEJM), 371(2), 119–129.
– Wang, R., et al. (2019). Letrozole versus clomiphene citrate for ovulation induction in PCOS: a systematic review and meta-analysis. The Lancet Diabetes & Endocrinology, 7(5), 365–376.
– Brown, J., et al. (2022). Gonadotrophins for ovulation induction in women with polycystic ovary syndrome. Cochrane Database of Systematic Reviews.
– Casper, R. F. (2020). Mechanisms of ovulatory dysfunction. Monographs in Endocrine Development, 34, 11–22.
– De Vos, M., et al. (2014). In vitro maturation of oocytes in health and disease. The Lancet, 384(9950), 1263–1273.
– Laven, J. S. (2019). Follicle pool depletion: how to estimate the ovarian reserve. Frontiers in Endocrinology, 10, 504.
– ASRM Practice Committee Clinical Practice Guideline. (2021). Diagnosis and treatment of luteal phase deficiency: a committee opinion. Fertility and Sterility, 115(6), 1416–1423.
– Devoto, L., et al. (2017). Molecular regulation of the human corpus luteum. Human Reproduction Update, 23(3), 287–304.
– Van der Linden, M., et al. (2015). Luteal phase support for assisted reproduction cycles. Cochrane Database of Systematic Reviews.
– Coomarasamy, A., et al. (PRISM Trial Group). (2019). A randomized trial of progesterone in women with recurrent miscarriage. New England Journal of Medicine (NEJM), 380(14), 1301–1311.
– Alexander, E. K., et al. (American Thyroid Association Guideline). (2017). 2017 Guidelines of the American Thyroid Association for the diagnosis and management of thyroid disease during pregnancy and the postpartum. Thyroid, 27(3), 315–389.
– Poppe, K., et al. (European Thyroid Association Guideline). (2021). 2021 ETA Guideline on management of thyroid dysfunction and autoimmunity in pregnancy and infertility. European Thyroid Journal, 10(1), 1–24.
– Wang, H., et al. (POST Trial). (2020). Effect of levothyroxine on live-birth rate in euthyroid women with thyroid autoimmunity undergoing IVF/ICSI: a randomized clinical trial. The Lancet Diabetes & Endocrinology, 8(7), 585–594.
– Reid, S. M., et al. (2020). Interventions for clinical and subclinical hypothyroidism in pregnancy and fertility treatment. Cochrane Database of Systematic Reviews.
– Melmed, S., et al. (Endocrine Society Clinical Practice Guideline). (2011). Diagnosis and treatment of hyperprolactinemia: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 96(2), 273–288.
– Glezer, A., & Bronstein, M. D. (2014). Prolactinomas, pregnancy, and dopamine agonists. Endocrine, 47(2), 447–456.
– Capozzi, A., et al. (2015). Hyperprolactinemia in the reproductive years: impact on ovulation and fertility. Gynecological Endocrinology, 31(8), 583–588.
– Majumdar, A., & Mangal, N. S. (2013). Hyperprolactinemia and reproductive outcome. Cochrane Database of Systematic Reviews.
– Martin, K. A., et al. (Endocrine Society Clinical Practice Guideline). (2018). Evaluation and treatment of hirsutism in premenopausal women: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 103(4), 1233–1257.
– Carmina, E., et al. (2019). Female androgenic alopecia: a multidisciplinary position statement. Human Reproduction Update, 25(5), 587–602.
– Zaenglein, A. L., et al. (American Academy of Dermatology Guideline). (2016). Guidelines of care for the management of acne vulgaris. Journal of the American Academy of Dermatology, 74(5), 945–973.
– van Zuuren, E. J., et al. (2015). Interventions for hirsutism (excluding laser and photoepilation). Cochrane Database of Systematic Reviews.
– Diamanti-Kandarakis, E., & Dunaif, A. (2012). Insulin resistance and the polycystic ovary syndrome revisited: an update on mechanisms and implications. Endocrine Reviews, 33(6), 981–1030.
– Purcell, S. H., & Moley, K. H. (2011). The impact of obesity on oocyte quality. Reproductive Biology and Endocrinology, 9(1), 26.
– Wang, J., et al. (2020). Insulin resistance impairs oocyte quality via mitochondrial dysfunction and endoplasmic reticulum stress. Cell Death & Disease, 11(4), 295.
-Identification and treatment of insulin resistance in women undergoing ovulation induction. (2021 update). Cochrane Database of Systematic Reviews.
– Speroff’s Clinical Gynecologic Endocrinology and Infertility. (9th Edition, 2019). Lippincott Williams & Wilkins.
– Yen & Jaffe’s Reproductive Endocrinology. (8th Edition, 2018). Saunders.
– Williams Textbook of Endocrinology. (14th Edition, 2020). Elsevier.
– Fauser, B. C., et al. (The Amsterdam ESHRE/ASRM Consensus). (2012). Consensus on women’s health aspects of polycystic ovary syndrome (PCOS). Fertility and Sterility, 97(1), 28–38.
– ACOG Practice Advisory. (2023). Low-dose aspirin for prevention of preeclampsia in women with metabolic syndrome features. Obstetrics & Gynecology.
– RCOG Green-top Guideline No. 33. (2014). Long-term consequences of polycystic ovary syndrome. Royal College of Obstetricians and Gynaecologists.
– ESHRE Guideline Group on RPL. (2022). ESHRE Guideline: Recurrent Pregnancy Loss. European Society of Human Reproduction and Embryology.
– Moran, L. J., et al. (2011). Dietary composition in the treatment of polycystic ovary syndrome: a systematic review to inform evidence-based guidelines. Journal of the Academy of Nutrition and Dietetics, 111(8), 1216–1223.
– Tang, T., et al. (2014). Insulin-sensitising drugs (metformin, rosiglitazone, pioglitazone, D-chiro-inositol) for women with polycystic ovary syndrome, oligo amenorrhoea and subfertility. Cochrane Database of Systematic Reviews.
– Meczekalski, B., et al. (2014). Functional hypothalamic amenorrhea and its influence on women’s health. Journal of Endocrinological Investigation, 37(11), 1049–1056.
– The European Society of Endocrinology (ESE) Clinical Practice Guideline. (2019). Management of aggressive prolactinomas. European Journal of Endocrinology, 180(6), G1–G17.
– Dumesic, D. A., et al. (2015). Scientific Statement on the Diagnostic Criteria, Epidemiology, Pathophysiology, and Health Implications of Polycystic Ovary Syndrome. Endocrine Reviews, 36(5), 487–525.
– The Lancet Diabetes & Endocrinology. (2022). Type 2 diabetes and reproductive health in women: an overview of multidisciplinary management. The Lancet, 10(6), 443–456.
– ACOG Practice Bulletin No. 141. (2014). Management of menopausal symptoms. Obstetrics & Gynecology.
– NICE Guideline (NG23). (2015, updated 2019). Menopause: diagnosis and management. National Institute for Health and Care Excellence.
– Human Reproduction Update Meta-analysis. (2021). The effect of letrozole versus clomiphene citrate on live birth rates in unexplained infertility: a systematic review. Human Reproduction Update, 27(5), 854–871.
– Santoro, N., et al. (2015). The menopause transition: signs, symptoms, and management options. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 100(11), 4003–4011.
– ASRM Practice Committee. (2020). Evidence-based treatments for hirsutism. Fertility and Sterility, 114(5), 950–958.
– Showell, M. G., et al. (2020). Antioxidants for female subfertility. Cochrane Database of Systematic Reviews.

Переваги

  • Поетапне навчання: дивитесь, обговорюєте, перевіряєте, закріплюєте
  • Живе середовище: закритий чат, обговорення кейсів, підтримка куратора
  • Активне залучення: ви не просто слухаєте, ви навчаєтесь
  • Додаткові матеріали: корисні ресурси для поглиблення знань
  • Сертифікат із балами БПР

Що всередині

Матеріали для завантаження
Сертифікат з балами БПР

Для кого цей захід

Лікарські спеціальності:

Загальна практика – сімейна медицина, Ендокринологія, Акушерство і гінекологія, Ультразвукова діагностика

Спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я:

Акушерська справа

Структура курсу

1 БЛОК. Цикл, гормони, вік: як інтерпретувати правильно?
Онлайн у записі

Лекція 1. Вісь гіпоталамус-гіпофіз-яєчники: нові погляди на зворотний зв’язок та роль кісспептину в регуляції циклу
Лекція 2. Менструальний цикл: де межі «норми»?. Класифікація порушень циклу
Лекція 3. Гормональна панель «без помилок»: як мінімізувати похибки?
Лекція 4. Гормональний профіль жінки через призму віку: від менархе до менопаузального переходу

Q&A сесія з куратором на основі першого блоку

2 БЛОК. Пацієнтка з порушенням циклу: з чого почати?
Онлайн у записі

Лекція 1. Порушення менструального циклу: алгоритм обстеження пацієнтки
Лекція 2. Порушення менструального циклу як міждисциплінарна проблема: чому це не завжди лише про гінекологію?
Лекція 3. Функціональна гіпоталамічна аменорея: сучасний погляд на діагностику та ведення

Q&A сесія з куратором на основі другого блоку

3 БЛОК. Яєчникові причини порушень менструального циклу
Онлайн у записі

Лекція 1. Передчасна недостатність яєчників: клінічні рішення в умовах обмеженого часу
Лекція 2. ПМОС: на межі гінекології та ендокринології
Лекція 3. Пацієнтка з ПМОС у фокусі репродуктолога. Індукція овуляції.
Лекція 4. Оваріальна дисфункція: розбір клінічних випадків

Q&A сесія з куратором на основі третього блоку

4 БЛОК. Ендокринологія репродуктивних планів
Онлайн у записі

Лекція 1. Лютеїнова фаза та її недостатність: найпоширеніші міфи та доказові підходи до підтримки другої фази.
Лекція 2. Щитоподібна залоза та репродукція: про що завжди забувають?
Лекція 3. Гіперпролактинемія та репродуктивні порушення: що важливо пам’ятати?

Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку

5 БОНУСНИЙ БЛОК. Естетична та метаболічна гінекологія
Онлайн у записі

Лекція 1. Гіперандрогенія: дерматологічні прояви. Спільне ведення пацієнтки з дерматологом
Лекція 2. Інсулінорезистентність та репродуктивне здоров’я: як цукор крові впливає на якість ооцитів та регулярність циклу?

Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку

Це курс з куратором

  • Він завжди на звʼязку з вами в робочі години
  • Перевіряє ДЗ, дає зворотній звʼязок
  • Відповідає на технічні, організаційні питання
  • Підтримує, мотивує, допомагає дійти до результату

Спікери

photo-speaker
Юсіфлі Наргіз
Лікар

лікар акушер-гінеколог, репродуктолог, УЗД спеціаліст ICSI CLINIC, Член асоціації репродуктологів Європи та США (ESHRE, ASRM), гінекологів-ендокринологів ISGE.

Що дізнаєтесь в результаті?

  • Як системно оцінювати порушення менструального циклу та формувати діагностичний алгоритм
  • Як правильно призначати й інтерпретувати гормональні дослідження без гіпердіагностики та зайвих обстежень
  • Як диференціювати функціональні, ендокринні та органічні причини аменореї й ановуляції
  • Як впевнено вести пацієнток із СПКЯ, функціональною гіпоталамічною аменореєю та передчасною недостатністю яєчників відповідно до сучасних рекомендацій
  • Як оцінювати роль пролактину, порушення функції щитовидної залози, інсулінорезистентності та гіперандрогенії у порушеннях репродуктивної функції
  • Як уникати типових помилок у веденні пацієнток із гормональними порушеннями та порушеннями циклу
  • Як сучасно підходити до питань фертильності, індукції овуляції та підтримки другої фази менструального циклу
  • Як розпізнавати ситуації, коли проблема виходить за межі гінекології та потребує мультидисциплінарного підходу
  • Як застосовувати сучасні клінічні алгоритми ендокринної гінекології у щоденній практиці лікаря
  • Як ендокринологу правильно оцінювати репродуктивні гормональні порушення та їх вплив на менструальний цикл
  • Як інтерпретувати гормональні аналізи без надмірних обстежень і типових помилок
  • Як оцінювати роль інсулінорезистентності, пролактину та тиреоїдної патології у репродуктивних порушеннях
  • Як дерматологу розпізнавати прояви гіперандрогенії та СПКЯ у пацієнток з акне, гірсутизмом і алопецією
  • Як сімейному лікарю вчасно виявляти ендокринні причини порушень циклу та правильно маршрутизувати пацієнток
  • Як використовувати сучасні алгоритми діагностики СПКЯ, гіперанлрогенії, аменореї та ановуляції у міждисциплінарній практиці

Current Status

Not Enrolled

Price

Closed

Get Started

This course is currently closed

Вартість

Оптимальний пакет
  • Доступ до трансляції
  • Доступ до запису протягом 6 місяців
  • Сертифікат з 19 балами БПР
Ранній доступ
4400 ГРН
5500 ГРН
Придбати
Пізня реєстрація (після 30.06.2026)
5500 ГРН
Максимальний пакет
  • Доступ до трансляції
  • Доступ до запису протягом 12 місяців
  • Сертифікат з 19 балами БПР
Ранній доступ
6000 ГРН
7500 ГРН
Придбати
Пізня реєстрація (після 30.06.2026)
7500 ГРН

Детальніше про пакети навчання

Оптимальний пакет
Максимальний пакет
Навчання в онлайн-форматі
4 тижні
5 тижнів
Кількість модулів курсу
4 блоки
5 блоків
Доступ до матеріалів програми після завершення курсу
6 місяців
12 місяців
Онлайн QA-сесії: відповіді на запитання від куратора та лекторів курсу
icon
icon
Доступ до навчальних матеріалів: шпаргалки, відео, статті
icon
icon
Закрита група в Telegram для нетворкінгу з учасниками програми з підтримкою куратора
icon
icon
Супровід менеджером з приводу організаційно-технічних питань протягом навчання
icon
icon
Доступ до домашніх завдань за темами навчання
icon
icon
Два сертифікати: 11 балів БПР за електронний курс (після підсумкового тесту) та окремо 8 балів БПР за майстер-класи (Q&A-сесії)
icon
icon
Персональна знижка на навчання протягом 6 тижнів з моменту реєстрації
icon
20%
Індивідуальний зворотний зв’язок від куратора по домашнім завданням курсу
10%
icon
Бонусний модуль
icon
icon
Закрита онлайн-зустріч по завершенню курсу з можливістю розбору питань (кейсів) випускників
icon
icon

Процес отримання сертифікату

  1. 1
    Вибір та оплата пакету участі

    Ви можете обрати будь-який тариф, який передбачає отримання сертифікату

  2. 2
    Отримання доступу до матеріалів курсу в особистому кабінеті

    Ви отримаєте доступ до кабінетів перед стартом навчання, навчальні матеріали будуть додаватись з відкриттям блоків

  3. 3
    Проходження та вивчення інформації

    Протягом 4 тижнів курсу з супроводом куратора

  4. 4
    Отримання сертифікату з балами БПР

    Учасники отримають сертифікат з балами БПР при умові успішного (70% правильних відповідей) проходження тестування наприкінці курсу

Як проходить навчання

Виконуєте завдання та закріплюєте знання на практиці

Після перегляду кожного блоку ви виконуватимете домашні завдання, які допоможуть вам закріпити пройдений матеріал.

Отримуєте супровід куратора

Всі 4 тижні вас супроводжує куратор курсу та менеджер платформи, які допомагають вам знаходити відповіді на свої запитання.

Щотижня маєте можливість спілкуватися з експертами курсу на Q&A сесіях

Щотижня експерти курсу проводять онлайн-сесії питань-відповідей в ZOOM, на яких розбирають питання учасників.

Навчаєтесь онлайн у будь-якому місці в будь-який час

Все навчання відбувається в зручному онлайн-кабінеті, де ви щотижня отримуєте доступ до нового блоку програми (перегляд матеріалів займає 2–3 години на тиждень)

Відгуки про курс

З початком роботи сімейним лікарем навчання на Progress Platform стало невід’ємною частиною мого професійного розвитку. Завдяки “Прогресу” завжди легко бути в курсі оновлень доказової медичної інформації, а, також, доступна і легка для сприйняття подача матеріалу дозволяє одразу застосовувати отримані знання в практичній діяльності. І,…

speaker photo
Анастасія Горбатюк

Доброго дня, звісно тільки я не впевнений, що майстер по відгукам (laugh), я точно вдячний, що є можливість для навчання, що платформа надає сучасні рекомендації та дані, що притримується принципи доказової медицини, що все доступно та чітко, що приймають в тому участь молоді ,…

speaker photo
Вадим М’ягков

Я як сімейний лікар Іванунь Ольга Володимирівна, доволі часто навчаюсь на “Прогресі”,дуже люблю доповіді підготовлені колегами ,завжди все структуровано і без “зайвої води”,після навчання отриманні знання використовую у практиці,неодноразово можу переглянути ще раз ваші доповіді. Рекомендую “Прогрес ” своїм колегам за змістовність,інформативність, актуальну,оновлену інформацію…

speaker photo
Ольга Іванунь

Освітня платформа Progress стала важливою складовою мого професійного розвитку. Це не просто вебінари — це простір, де я відчуваю підтримку, натхнення та спільність. Окреме місце в моєму серці займають офлайн-зустрічі: вони заряджають енергією та знайомлять з колегами, які, так само як і я, прагнуть…

speaker photo
Єлизавета Линник

На освітній платформі навчаюсь щотижня. Чому? Тому що в сучасній медицині актуальним є мультидисціплинарний підхід до пацієнта. Мені, як гастроентерологу дуже зручно отримувати всю корисну, сучасну інформацію саме на вашій платформі. Підіймаються дуже цікаві питання, освітлюються дуже цікаві теми на вебінарах. Такі теми не…

speaker photo
Олена Некрасова

Забронювати місце на курсі

Або отримати безкоштовну консультацію

Курси (#7)
Error