ARFID: діагностичні критерії, чинники формування та інструменти оцінки

Підготувала: Францева Юлія, Джерело: «Avoidant restrictive food intake disorder: recent advances in neurobiology and treatment», 2024 Journal of Eating Disorders

У тексті узагальнено діагностичні критерії ARFID за DSM-5, розглянуто чинники, що сприяють, провокують і закріплюють розлад, а також наведено огляд інструментів скринінгу та оцінки. Опис буде корисним для лікарів, психологів, психотерапевтів та інших фахівців, які працюють з дітьми й підлітками з порушеннями харчової поведінки та прагнуть підвищити клінічну настороженість щодо ARFID.

Діагностичні критерії ARFID (DSM-5)

А. Порушення прийому їжі (наприклад, виражена відсутність інтересу до їжі; огида, заснована на сенсорних характеристиках їжі), яке проявляється у постійній відмові задовольняти відповідні потреби організму в енергії та поживних речовинах, і призводить до одного (або більше) з наведених нижче наслідків.

• Значна втрата ваги (або нездатність досягти очікуваного збільшення ваги, або уривчаста динаміка фізичного розвитку у дітей)
• Значний дефіцит поживних речовин
• Залежність від ентерального харчування чи пероральних харчових добавок
• Підтверджена клініцистом зміна психосоціального функціонування

В. Ці проблеми не пов’язані з дефіцитом харчування (свідомим чи вимушеним голодуванням), а також будь-якою культурною чи релігійною традицією.

С. На відміну від нервової анорексії або нервової булімії, пацієнт не має жодних ознак спотворення сприйняття свого тіла; а також немає жодної іншої причини бажати зниження маси тіла.

D. Порушення харчування не пов’язані з супутнім соматичним захворюванням, і не можуть бути пояснені іншим психічним розладом.

Фактори, що сприяють, провокують та закріплюють ARFID

Інструменти для скринінгу та оцінки ARFID

Структуровані клінічні опитувальники

EDA-5 — оцінка розладів харчової поведінки для DSM-5.
SCID-5 — структуроване клінічне інтерв’ю за DSM-5.
PARDI — опитувальник для оцінки пікацизму, ARFID та румінації.
EDE — обстеження розладів харчової поведінки.

Опитувальники для самостійного заповнення

EDY-Q — опитувальник розладів харчової поведінки у молоді.
NIAS — скринінг ARFID у 9 пунктах.
FNS — шкала харчової неофобії.
PARDI-AR-Q — опитувальник для оцінки пікацизму, ARFID та румінації.

Наразі не існує стандартного інструменту оцінки ARFID, що ускладнює діагностику у клінічних умовах, розуміння етіології та факторів ризику, а також ефективності лікування.