ARFID: діагностичні критерії, чинники формування та інструменти оцінки
У тексті узагальнено діагностичні критерії ARFID за DSM-5, розглянуто чинники, що сприяють, провокують і закріплюють розлад, а також наведено огляд інструментів скринінгу та оцінки
Підготувала: Францева Юлія, Джерело: «Avoidant restrictive food intake disorder: recent advances in neurobiology and treatment», 2024 Journal of Eating Disorders
У тексті узагальнено діагностичні критерії ARFID за DSM-5, розглянуто чинники, що сприяють, провокують і закріплюють розлад, а також наведено огляд інструментів скринінгу та оцінки. Опис буде корисним для лікарів, психологів, психотерапевтів та інших фахівців, які працюють з дітьми й підлітками з порушеннями харчової поведінки та прагнуть підвищити клінічну настороженість щодо ARFID.
Діагностичні критерії ARFID (DSM-5)
А. Порушення прийому їжі (наприклад, виражена відсутність інтересу до їжі; огида, заснована на сенсорних характеристиках їжі), яке проявляється у постійній відмові задовольняти відповідні потреби організму в енергії та поживних речовинах, і призводить до одного (або більше) з наведених нижче наслідків.
- Значна втрата ваги (або нездатність досягти очікуваного збільшення ваги, або уривчаста динаміка фізичного розвитку у дітей)
- Значний дефіцит поживних речовин
- Залежність від ентерального харчування чи пероральних харчових добавок
- Підтверджена клініцистом зміна психосоціального функціонування
В. Ці проблеми не пов’язані з дефіцитом харчування (свідомим чи вимушеним голодуванням), а також будь-якою культурною чи релігійною традицією.
С. На відміну від нервової анорексії або нервової булімії, пацієнт не має жодних ознак спотворення сприйняття свого тіла; а також немає жодної іншої причини бажати зниження маси тіла.
D. Порушення харчування не пов’язані з супутнім соматичним захворюванням, і не можуть бути пояснені іншим психічним розладом.
Фактори, що сприяють, провокують та закріплюють ARFID
Інструменти для скринінгу та оцінки ARFID
Структуровані клінічні опитувальники
EDA-5 — оцінка розладів харчової поведінки для DSM-5.
SCID-5 — структуроване клінічне інтерв’ю за DSM-5.
PARDI — опитувальник для оцінки пікацизму, ARFID та румінації.
EDE — обстеження розладів харчової поведінки.
Опитувальники для самостійного заповнення
EDY-Q — опитувальник розладів харчової поведінки у молоді.
NIAS — скринінг ARFID у 9 пунктах.
FNS — шкала харчової неофобії.
PARDI-AR-Q — опитувальник для оцінки пікацизму, ARFID та румінації.
Наразі не існує стандартного інструменту оцінки ARFID, що ускладнює діагностику у клінічних умовах, розуміння етіології та факторів ризику, а також ефективності лікування.